Проповіді

Друк

Різдво Пресвятої Богородиці

Ікона Різдва Пресвятої БогородиціНещодавно закінчився церковний рік і почався новий. Ми святкували новоліття всього кілька днів тому. І дуже символічно і важливо, що новий церковний рік починається з великого свята - Різдва Пресвятої Богородиці. Тут закладений глибокий зміст.  І якщо ми розмірковуватимо, то ми повинні заглибитися в Біблійну історію і побачити причини, чому саме це свято – Різдво Пресвятої Богородиці – як би є главизною нашого спасіння, тому що саме воно – початок того, що є важливим у справі нашого спасіння.

Друк

Слово перед плащаницею у страсну п’ятницю

під час Хресного ХодуМи знову і знову взираємо на образ Христа Спасителя, Який лежить в гробу. Ця велика тайна того, як Бог міг померти залишається для нас до сих пір дивною, і вона була б такою, якби ми не зустрічали Його славне із мертвих Воскресіння. В нашому житті гріб це асоціація зі страшною смертю, втратою близьких, знайомих. Гріб це печаль, смуток, горе. Це думка про те, що всі ми колись покинемо цей світ, для нас так милий, помремо і будемо лежати бездиханними в гробу.

Друк

ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ ПАТРІАРХА ФІЛАРЕТА

Пасхальне послання Патріарха Київського і всієї Руси-України ФІЛАРЕТА преосвященним архипастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним Української Православної Церкви Київського Патріархату.  - Дорогі браття і сестри! Христос Восрес! Воскресіння Христове є найвеличнішим святом Церкви Христової,

Друк

Пасха

       Воскресіння Христове належить до основ християнської віри. Якщо Христос, розіп'ятий на хресті, помер і воскрес, - значить. Він є істинний Син Божий, наш Спаситель і Визволитель. Якщо Христос воскрес, - це значить, що і ми маємо надію на життя вічне. Апостол Павло говорить: "Той, Хто воскресив Господа Ісуса, воскресить через Ісуса і нас" (2 Кор. 4,14) для життя вічного. "А якщо Христос не воскрес, то марна і віра ваша" (1 Кор. 15,14).
Воскресінням Христовим, цією великою таїною, перемагається усяке зло. Ця світосяйна подія наповнює наші душі духовною піднесеністю і радістю, наставляє на добро, вселяє в серце мир і злагоду...
У старозавітному світі Пасха означала визволення для обраного народу, яке здійснив Господь через Мойсея. Пізніше цей день ознаменувався новим явленням - Воскресінням Ісуса Христа, завершенням відвічної ради Божої про спасіння людства. І тому Воскресіння Христове стало одним з найбільших свят у православній церкві, хоча західний світ і звертає уваги більше на Різдво Христове.
У народі Пасху, Воскресіння Христове, називають ще Великоднем, підкреслюючи величність його і значимість. Бо це дійсно Великий день. Плоди Воскресіння Христового відомі - це, насамперед, перемога Бога і Спасителя нашого над смертю, зішесття Святого Духа на апостолів і, насамкінець, заснування християнської церкви. Світлоносне Воскресіння Господа і Спасителя нашого принесло людству надію на вічне життя. До Воскресіння Христового душі людей після смерті потрапляли прямо до пекла. І людство старозавітного світу існувало у двох вимірах: часу земного буття і життя загробного. Саме загробна участь оцих людей була віддалена від Бога, душі їх (у тому числі і старозавітних праведників) ниділи в пеклі, не маючи змоги очиститися від гріха. Псалмоспівець Давид у своїх псалмах не раз нагадував про це:
"Хто Тобі в пеклі. Господи, зможе висповідатись?" (Пс., 6.6). І Воскресіння Христа та зішестя Його у пекло якраз і означило собою визволення із пекла праведних душ, ознаменувало і те, що праведник, людина, яка скінчила свої земні дні у вірі і надії на Божу милість, завдяки праведному життю дотриманню християнського кодексу заповідей Божих, зможе потрапити у рай. Душа, яка ніким не може бути знищена, бо вона вічна, завдяки такому праведному життю, потрапить у Царство Небесне, де нема ні скорбот, ні страждань, а є вічне блаженне життя.
Воскресіння Христове є основою, фундаментом нашої християнської віри. Апостол Павло сказав: "А якщо Христос не воскрес, то марна і віра ваша!" (1 Кор. 15, 14). Я не хотів би тут удатися до якогось осуду інших релігій, але в якій ще з релігій знайдете такого Бога, який би зійшов на хрест заради спасіння всіх людей, який був розп'ятий, помер і воскрес на третій день? Божественна участь. Божественна жертва. Жертва нашого вилуплення і визволення від тенет диявола, гріха і самої смерті. Тому якщо ми й помираємо ще до цих пір, то помираємо не безнадійно. Помираємо з надією і вірою у вічне життя, і це головне, що приніс Спаситель своїм Воскресінням і Вознесінням на небеса. Взагалі, як і кожне наше земне буття, наша участь у цьому світі, хочемо ми цього чи не хочемо, в якійсь мірі доторкається до світлого свята Воскресіння Христового. Ми віримо у воскресіння всього, що нас оточує, тобто - усього творіння Божого. Тому недаремно сама Пасха, р? Воскресіння Христове відбувається саме навесні, коли наші чисто тілесні очі можуть спостерігати відродження самої природи. Воскресіння Христове несе у собі енергію відродження наших душ, воскресіння любові до Бога, самих себе і своїх ближніх.
Свято це називають ще й світосяйним, бо Господь осяяв нашу душу надією на життя вічне в благодаті, і така участь спонукає жити в мирі і любові один до одного, не порушувати цих заповідей Божих, знаючи, яка участь приготована нам у загробному світі.
Господь приніс на землю Новий завіт, нове благовістя. Він прийшов не попрати старозавітний закон, але свідчив про те, що дотримання букви тільки старозавітного закону без дотримання моральних заповідей, не принесе благодаті і спасіння.
Сучасний закон справедливості у державах світу багато у чому ґрунтується на християнських засадах, на тій простій і доступній моралі, яка була принесена Спасителем і проповідана на цій землі. Власне, що таке держава і що є закон у цій державі? Держава у цьому гріховному зіпсованому світі покликана своєю законодавчою базою обмежувати посилення гріха і зла на цій землі, утверджувати моральні засади. Це є головним покликанням, сутністю існування держави в цьому світі. Тому Церква ніколи не заперечувала існування держави (що, на жаль, траплялося в історії держави стосовно церкви), а навпаки, співпрацювала з державою в різних сферах діяльності. І, звичайно ж, у законотворчій діяльності. Ми маємо прекрасні приклади таких церковно-державних відносин у Київській державі раннього періоду часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Закони "Руської правди" та зводи інших законів були побудовані на засадах християнства, яке тільки утверджувалося в Київській Русі (50 років - дуже малий термін для утвердження християнства). Держава своїми законами визначала місце Церкви у державі. Відомі устави Володимира Великого та Ярослава Мудрого як гарантів існування церкви, утвердження християнства у державі. Християнство мало значний вплив на законотворчі процеси і на розвиток самої держави, і хотілося б, щоб і нинішні законотворці керувалися цим у своїй діяльності. Ми маємо прекрасні приклади таких церковно-державних відносин у Київській державі раннього періоду часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Закони "Руської правди" та зводи інших законів були побудовані на засадах християнства, яке тільки утверджувалося в Київській Русі (50 років - дуже малий термін для утвердження християнства). Держава своїми законами визначала місце Церкви у державі. Відомі устави Володимира Великого та Ярослава Мудрого як гарантів існування церкви, утвердження християнства у державі. Християнство мало значний вплив на законотворчі процеси і на розвиток самої держави, і хотілося б, щоб і нинішні законотворці керувалися засадами християнства.
Православні християни готуються до Великодня досить серйозно - і духовно, і тілесно. І така підготовка є обов'язковою, хоч зараз і побутує думка про практикуючих і непрактикуючих християн. І коли настає ця духовна весна, весна нашого оновлення і очищення, дуже багато людей приходить до храму, щоб сповідатися у своїх гріхах. Бо який найбільший скарб можемо принести ми нашому Спасителеві? Це очищену нашу душу, одягнене в білу одіж тіло (тобто тіло, яке позбавилось гріхів). Період Великого посту - це є період покаяння, коли кожна людина просить, щоб Господь відкрив для неї двері цього покаяння. Але для посту обмеження в їжі не є великим подвигом. Тільки коли ми будемо обмежувати себе в негідних вчинках, не грішитимемо, коли будемо примножувати в наших серцях любов, тільки тоді це буде піст, угодний для Бога.
Майже всі християни намагаються сповідатися в останній, страсний, тиждень Великого посту, бо він є особливим і вагомим. Цього тижня православні християни ніби проходять з Господом його шлях: сходження на Голгофу, розп'яття, смерть, погребіння і, нарешті, Воскресіння. Звертаючись до слів апостолів. Церква ще і ще раз нагадує, що чудо тілесного воскресіння Христа підтверджується не тільки зникненням тіла і відкритим гробом, але й тими предметами, які воскреслий Господь лишив у гробі. Вони були виявлені апостолами Петром та Іоаном, які прибули до гробу Господнього: "Одні лиш пелени, що лежали, і хустину, яка була на голові Його, лежала згорнена не з пеленами, а осторонь, на іншому місці. Тоді ввійшов і другий ученик, що раніш прийшов до гробу, і побачив, і увірував" (Ін. 20, 4-8). Ученики, які увійшли до гробу, не знайшовши у ньому "тіла Христового, не одразу увірували в Його воскресіння. Але вони не могли не помітити там явного і небувалого чуда. Що ж так вразило учеників і примусило повірити?
Ученики були добре обізнані зі звичаєм приготування покійників до поховання. Зазвичай тіло обгортали чистою плащаницею, а голову - хустиною. У такому вигляді покійників клали у печеру. Але тут перед поглядом учеників постало дивовижне видовище. Тіло воскреслого Спасителя чудесним чином вийшло з пелен, які лежали згорнутими, подібно шовковичному кокону, з якого вилетів білосніжний метелик. Ця, на перший погляд, ніби незначна деталь відкрила ученикам духовні очі. Зрозуміли вони, що важкий камінь від дверей гробу Господнього був відвалений ангелом не для того, щоб Син Божий міг вийти з гробу- Він не потребував такої послуги. А для того, щоб ученики могли увійти до гробу і переконатися, що Його тут немає, що Він воскрес, як і казав.
Воскресіння Христа із мертвих підтверджується також Його багаторазовими явленнями. Св. Лука пише, що Христос "явив Себе живим після страждань Своїх з багатьма вірними доказами, впродовж сорока днів являючись їм і говорячи про Царство Боже" (Діян. 1, 3). Протягом сорока днів ученики переконувалися в тому, що тіло Спасителя, котре було поховане, не випарувалося, не було викрадене, не щезло безслідно, але Божественним дійством сприйняло в себе життя, проявилося незбагненними для уче-ників проявами, які не завжди були підкорені природним законам, а являли собою закони Божі.
У дні особливого, страсного тижня і служба у храмах особлива. У четвер зранку служиться літургія Василія Великого на спомин хресних страждань Христа. Увечері читається 12 страсних Євангелій. Це велика служба з відповідним уставом, з відповідними піснеспівами, які чергуються з читанням 12 Євангелій від Матфея, Марка, Луки та Іоана. Як правило, православні християни приходять у цей день підготовлені до говіння, щонайбільше обмежують себе в їжі.-Під час служби стоять із запаленими свічками. До речі, запалювання свічок чергується 12 разів: як тільки починають читати Євангеліє - свічки запалюють, закінчують читати - свічки гасять. Під час останнього читання свічки не гасять, а несуть у домівки. Таким принесенням вогню очищають, освячують оселі, а, намалювавши вогнем на вхідних дверях хрестик, ніби перепинають шлях у дім нечистій силі. Страсна свічка дуже шанується в народі і побожно зберігається впродовж року.
Літургії в п'ятницю не буває, ніхто не причащається. У цей день з ранку читають Великі часи. По обіді - виносять плащаницю із зображенням Самого Спасителя і предстоящих обіч Нього Матір'ю Божою та Його учениками, які скорблять над померлим Ісусом. Православні поспішають до храму, щоб поклонитися плащаниці. Увечері відбувається велика служба погребіння Спасителя з відповідними статтями, в яких згадується ця подія.
У день суботній, який є затишшям перед величним святом, служба починається з вранішньої літургії, на якій відбувається і причастя. Найбільш урочиста на мою думку чиста, на мою думку, вечірня служба. Ми чекаємо Воскресіння Спасителя і попереджаємо це такими словами: "Нехай мовчить всякая плоть людськая" (Літургія святого Васи-лія Великого).
У середині служби священики переодягаються в білі одежі, таким чином уже символізуючи прихід Воскресіння Христового. Після обіду в багатьох православних храмах практикується освячення пасок. Хоча традиційне їх освячення відбувається після пасхальної ранньої недільного дня.
Звичайно, на Всеношній службі збираються і багато віруючих, і тих, хто прийшов до храму освятити паску за традицією чи з цікавості. Церква ніколи не засуджує людей, хто тільки раз на рік приходить до храму. Це, зрозуміло, не ті люди, що вірують. Але і вони з'єднуються, зустрічаються з самим Хрис-том. І це важливо. Певно, що і сам Господь не засуджував би їх. Це навіть відображено в огласительному слові на Пасху Іоана Золотоустого: "Тому-то увійдіть всі в радість Господа свого... ті, що посталися, і ті, що не посталися...". Ці слова відкривають суть світлого свята - Господь у цей день прощає всіх ради такої великої події. Це велика радість, це надія для всіх, незалежно чи людина віруюча чи невіруюча - воскресіння в своєму житті переживе кожен.
Воскресінням Христовим, цією великою таїною, перемагається усяке зло. Від його осяйного проміння зникають біди і страждання, хвороби і несправедливість. Христос, заповнюючи Собою все, надихає нас на боротьбу з гріхом у самих собі та зі злом, вселяє впевненість перемоги добра над цим злом. Голгофа і Воскресіння Христове переконують нас у цій перемозі.
Утім, кожна людина, сходячи на свою Голгофу, несе свій хрест. І якщо вона виконуватиме заповіді Божі і намагатиметься уподібнюватися Христу в перенесенні страждань, що випадають на її долю, то і для неї буде воскресіння.
Сподіваємось і на воскресіння нашої України в колишній її величі та могутності, і молимось за це. У суспільстві продовжується боротьба добра і зла, світла і темряви. Та наша віра і надія на Всевишнього вселяє в наші душі певність, що Українська держава переможе усі труднощі та негаразди - і духовні, і релігійні, і економічні, і соціальні. Адже Бог не перестає піклуватися про кожне Своє творіння, піклується Він і про нашу Україну, давши як ознаку Своєї милості до багатостраждального українського народу - Незалежність. У Його силі дарувати нам і єдину Поміс-ну Православну церкву, і краще життя.
Щоб це і справді здійснилося, нам треба не лише плідно і чесно працювати, жити за заповідями Божими, а й звертатися до Нього із щоденною щирою молитвою про допомогу. "Просіть, - сказав Господь, - / одержите" (Ін. 16, 24).
Воскресіння Христове нагадує нам, що правда Божа завжди перемагає. Воно наповнює наші душі духовною піднесеністю і радістю, наставляє на добро, вселяє в серця мир і злагоду. І хай перед цим добром і цією духовною піднесеністю відступлять зло і зневір'я, хай Господь примножить наші душевні і тілесні сили й благословить нас на добрії діла заради нашого спасіння та зміцнення нашої України.
Воскресіння Христове - велике світ-лосяйне свято. І тому в ці радісні і святкові дні хочеться побажати всім добра, миру і процвітання. Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з усіма вами! Воістину Христос Воскрес!


ДИМИТРІЙ,
єпископ Переяслав-Хмельницький, намісник Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря, ректор Київської духовної академії і семінарії