Житія святих

Друк

Помічниця у стражданнях свята вмчц. Анастасія Узорішительниця

KI Anastasya1Свята Анастасія Узорішительниця, пам'ять якої Свята Православна Церква звершує 4 січня (за н. ст.), є високим зразком християнського милосердя до ув'язнених в темниці. «В темниці був, і відвідали Мене» – глибоко проникло це євангельське слово в душу святої Анастасії. Бадьора, світла, звеселена радістю, яку дарувала іншим, вона кожного дня обходила темниці і скрізь зустрічали її, як ангела Божого.

Та не довго була з нею благодать цієї утіхи: чоловік її обурився на неї і, побоюючись, що вона все багатство своє потратить на ув'язнених, став тримати її узаперті, приставивши до неї варту.

Але незабаром свята Анастасія овдовіла і отримала можливість віддати все своє багатство і все життя своє на те служіння, яке вона так полюбила. Тепер вона вже не обмежувалася темницями одного Риму, вона переходила від міста в місто, від країни в країну – доставляла в'язням їжу, одяг, омивала їм рани, великими грошима підкуповувала темничних вартових, щоб вони звільняли страждальників від залізних оков, що натирали їм рани. За ці справи і привласнено їй найменування Узорішительниці.

Працюючи день і ніч, вона абсолютно забувала, що і сама може піддатися переслідуванню. Одного разу, прийшовши в темницю до в'язнів, яким вона служила ще напередодні, свята Анастасія не знайшла їх на місці, оскільки вночі всі вони були страчені, щоб звільнити місце в темниці для безлічі інших, знову забраних християн.

Вона гірко заплакала і запитувала у всіх крізь сльози: «Де ж мої друзі-в'язні?» Зробивши висновок з цього, що і вона християнка, її взяли і віддали на суд до правителя. Святу великомученицю розіп’яли між чотирма стовпами і розвели вогонь, щоб спалити її, але, перш ніж розгорілося полум'я, вона померла від мук.

Джерело

Прес-служба Михайлівського Золотоверхого монастиря