Проповіді

Друк

ПРОПОВІДЬ В НЕДІЛЮ 35-ТУ ПІСЛЯ П'ЯТИДЕСЯТНИЦІ (НЕДІЛІ 30)

 

01

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри!

«Все це я виконував змалку…» (Лк. 18, 21)

У нашому житті дуже часто буває, що люди у важливих справах шукають мудрого порадника, щоб указав їм, як чинити. Так зробив і Євангельський юнак. Щоб отримати пораду, як йому краще успадкувати вічне життя, приходить до Ісуса Христа. Христос дав йому коротку відповідь, сказавши: «Виконуй заповіді Божі». Юнак відповів: «Все це я виконую змалку» (Як. 18, 21). За це похвалив його Спаситель і дав йому пораду до вищої досконалості: «Одного ще тобі бракує: продай усе, що маєш і роздай бідним, і будеш мати скарб на Небі, тоді прийди і йди слідом за Мною» (Лк.18, 22). Але він, почувши це, дуже засмутився, бо був багатим. Ісус, побачивши це, промовив. Як важко багатим увійти в Царство Боже» (Лк. 18, 24). «Хто ж тоді може спастися?» (Лк. 18, 26). Ісус відповів: «Не можливе в людей, можливе є у Бога» (Лк. 18, 27).

Сьогоднішній світ є заглиблений у духовну темряву, не хоче зрозуміти, якою дорогою йому йти, щоб успадкувати життя вічне. Навіщо грішнику Небо, якщо він задоволений землею? А для чого Христос пролив Свою кров, якщо грішник не шукає спасіння? Спаситель указав нам на серце як джерело всяких думок, злих і добрих, тому не всі люди однаково відносились до Христа: одні слухали його, інші відходили від Нього.

Якщо поглянути уважно на світ сьогодні, то зауважимо, що мало змінилось у ньому у відношенні людей до Бога. Заклик, якого не хотів дотримуватися Євангельський юнак, почув інший юнак, якому було тринадцять років. Ось одного разу, увійшовши в Церкву, він почув слова: «Піди, роздай майно своє між бідних і будеш мати скарб на Небі, тоді прийди і йди слідом за Мною" (Лк. 18, 22). Він вийшов із Церкви і виконав слова Господа. Це був святий Антоній Великий...

Багато людей думає, що бути християнином – значить бути просто хорошою людиною. Але сьогоднішнє святе Євангеліє підкреслює, що християнство вимагає від людини чогось більшого. Благочестивий юнак ревно виконував заповіді, які були дані старозавітному людству. Про таких людей ми говоримо, що вони є добрими людьми. Юнак захотів життя вічного, і Господь указав йому дорогу.

Подібно як тим, що бажали вийти з Єгипту, потрібно було йти за Мойсеєм, і тим, що хотіли увійти в обіцяну землю, потрібно було йти за Ісусом Навином, так і тим, що бажали визволитись від служіння дияволу і увійти в Небесну батьківщину, потрібно йти за Ісусом Христом. Вони мандрують по землі, але їхня батьківщина – Небо, на землі проживають, але «мають життя на Небі» (Флп. З, 20). На землі багатства не шукайте і небесні скарби відкриваються для нас (2 Кор. 4, 7). Люди нас проганяють, але Бог нас приймає (2 Кор. 6, 17-18).

Якщо Христос провадить нас до Неба, то дуже помиляються ті, які не слідують за Ним. Ісус Христос говорить: «Вівці Мої слухають голосу Мого, і Я знаю їх, і вони йдуть за Мною» (Ін. 10, 27). Якщо Христос – Життя, то мертвими є ті, хто віддаляється від Нього, бо написано: «Ось ті, що віддаляються від Тебе, гинуть» (Пс. 73, 27). Із цього бачимо, як ми повинні йти за Христом.

Наведу вам один приклад. Один священик розповідав, що у його парафії був такий випадок. Знатна матір послала до гімназії свого здібного сина. На жаль, там він потрапив у лихе товариство, у якому втратив свою віру в Бога, яку прищепила йому мама, коли був ще малим. Але коли він втратив віру, то з вірою утратив і моральність. Коли мати побачила, що її син насправді не такий, якого вона хотіла бачити, стала на коліна перед образом Спасителя і промовила: «Боже, якщо моя дитина не виправиться, то забери його з цього світу».

Тим часом юнак, здібний, повний сил, гарний на вроду, готується до екзаменів. Але тут закрадається важка хвороба, приковує його до ліжка – і лише тепер він має багато часу, щоб думати над собою і своїм життям.

В подібному стані сьогодні є дуже багато наших дітей, тому родичі заздалегідь повинні мати пильне око, щоб вони не зійшли з правдивої дороги. Щоб вони не тільки шукали способу до спасіння, як той Євангельський юнак, але щоб віднайшли цю дорогу, яка провадить до Бога і вічного спасіння.

 Амінь!

Прес-служба Михайлівського Золотоверхого монастиря